18.07.2013 11:22

Громадяни України почали краще ставитися до громадських організацій, більше довіряти та відчувають, що вони потрібні, але парадокс в тому, що самі не беруть участі в громадській діяльності. Як показало дослідження Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічної служби Центру Разумкова, до активних належать лише 7.4% громадян.

За словами Ірини Бекешкіної, директора Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», 23.3% опитаних вважають, що їхня участь нічого не змінить, а 22.7% просто не зацікавлені у подібній діяльності. 

Відсоток громадян, які беруть участь у громадській діяльності, уже кілька років не зростає, навіть знижується (в 2008р. – 12%), відзначає експертка: «На жаль, попри те, що громадські організації очевидно стали більш активними під час цієї виборчої кампанії, очевидно проявили себе у суспільстві, очевидно добилися певних успіхів – це і персональне голосування…, це і неухвалення реакційного Закону про вищу освіту Верховної Ради..., і тим не менш, як було - лише незначна частина громадян, які беруть участь у діяльності громадських організацій - так і залишилося… Більш того, люди стали навіть менше знати, ніж у 2007 році, громадські організації, які діють у їхньому місті». 

Як показало дослідження, серед цих 7.4% громадських активістів є набагато більше прихильників європейської інтеграції, більшість із них відчувають себе європейцями та мають у пріоритеті гарну освіту. 

Самі ж представники громадських організацій оцінили рівень розвитку громадянського суспільства в Україні як «загалом низький» та «середній», а свій вплив на розв’язання нагальних проблем у державі як «переважно неефективний». 

Загалом, українці готові «встати із диванів» та долучитись до громадської діяльності, якщо це принесе конкретну користь їм або їхній сім’ї (37%) та якщо під загрозою опиниться життя, здоров’я або добробут близьких і така діяльність сприятиме ліквідації цієї загрози (33%). 

Згідно із дослідженням, довіра до громадських організацій зросла. 

Зараз, вперше за весь час опитувань, довіра до громадський організацій перейшла у плюс. «Будь-який політик може позаздрити тому рівню довіри, який зараз мають громадські організації – 38% … тобто громадські організації вийшли в плюс», наголосила Ірина Бекешкіна. 

В українському суспільстві лише три соціальні інституції мають переважну довіру з боку громадян: церква (баланс довіри-недовіри становить +50%), ЗМІ України (+24.5%), Збройні сили України (+11%) та дещо переважає довіра у ставленні до громадських організацій (+3%). Усі інші соціальні інституції мають негативний баланс довіри-недовіри: Верховна Рада України (–60.5%), суди (–56%), політичні партії (–52%), уряд України (–49%), міліція (–47%), банки (–44%), прокуратура (–43;), Президент України (–43%), Конституційний суд України (–38%), Служба безпеки України (–14%), місцева влада (–5%). 

Як показало опитування, основними видами діяльності, якими насамперед повинні займатись громадські організації, є захист соціально уразливих соціальних груп (57,4%), надання людям юридичної та іншої допомоги в обстоюванні своїх прав (49,7%) та контроль за діяльністю влади (45.5%). 

Згідно із дослідженням, половина населення вважає, що Україні потрібні нові політичні лідери! Ця думка переважає у жителів Західного (57%) та Східного (52%) регіонів, а також у виборців Всеукраїнського об’єднання «Свобода» (62%) та політичної партії «УДАР Віталія Кличка» (61%). 

Нові політичні лідери повинні відрізнятися від попередників насамперед чесністю (50%), некорумпованістю (48%) та готовністю насправді захищати інтереси простих людей (48%). На думку населення, вони можуть з’явитися як з вже існуючих політичних партій, де вони були не на перших ролях (27%), та з нових політичних сил (25%). 

Більше третини громадян (35%) вважає, що нашому народу постійно потрібна «сильна рука». Проте, на думку абсолютної більшості населення, такі лідери повинні діяти винятково у межах закону, за принципом «закон – один для всіх» (83%). 

41% населення вважає, що пересічний громадянин ніяк не може вплинути на рішення влади. Найбільш дієвими механізмами такого впливу були визнані вибори Президента (37%) та вибори до Верховної Ради (30%).

 

Із дослідженням можна ознайомитись тут

 

Джерело: Громадський простір