Історія Молодого Руху
Молодий Рух”є всеукраїнською молодіжною громадською організацією. Ми завжди стояли на сторожі української незалежності та демократії. Нам вдалося немало зробити у справі захисту прав і свобод людини. І не лише в Україні. Так вже у грудні 1994 року Молодий Рух виступив з протестом під стінами посольства Росії, вимагаючи від Кремля вивести російські війська з чеченської території та почати переговори. Оскільки московська верхівка наголосила, що Чечня - це внутрішня проблема їхньої країни, то вже через місяць чеченське питання, з ініціативи Молодого Руху, було внесене до порядку денного Конгресу молодих реформаторів Центрально-Східної Європи, який проходив у Києві в січні 1995 року. В ньому взяли участь делегати з 13 країн регіону - від Албанії до Естонії. Тодішній голова Молодого Руху В’ячеслав Кириленко звернув увагу делегатів Конгресу на нестабільність і агресивність російської політики, що яскраво була продемонстрована чеченською трагедією. На його пропозицію Конгрес ухвалив спеціальну резолюцію з приводу чеченських подій, в якій також закликав припинити спроби силового вирішення конфлікту.
У 1996 році Молодий Рух розпочав публічну боротьбу за прийняття нової Конституції України. З ініціативи Молодого Руху та організації-партнера Української студентської спілки у квітні було створено Всеукраїнський громадський молодіжний комітет на підтримку прийняття нової Конституції України. Комітет розгорнув активну діяльність в усіх областях України. Було проведено десятки зустрічей із молоддю для роз’яснення основних положень проекту, розпочалася робота з реалізації широкомасштабних телевізійних та концертних молодіжних проектів. Підсумком нашої роботи стали результати соціологічних досліджень Українського науково-дослідного інституту проблем молоді - понад 82% молодих людей були готові підтримати на референдумі новий Основний закон України.
В листопаді 1996 року Молодий Рух провів загальноукраїнську кампанію “Конституція. Свобода. Освіта”, під час якої було зібрано й передано до Кабінету Міністрів 6 тисяч підписів з вимогами нормального фінансування освіти (особливо – друкування нових підручників), скасування інституту прописки та дотримання прав молоді. В 15-ти областях було проведено пікетування обласних держадміністрацій, а в Сімферополі організовано страйк студентів університету та демонстрації чисельністю до 2 тисяч чоловік. Кампанія, що закінчилася пікетуванням Кабінету Міністрів, отримала широкий розголос у місцевій та центральній пресі, дозволила залучити до Молодого Руху кількасот нових членів і створити організації у всіх областях України.
Відтак держава стала рахуватися з молодіжними організаціями і все активніше проводити різноманітні молодіжні форуми та конференції. Зокрема, в травні 1997 року пройшов Конгрес української молоді. На ньому Молодий Рух мав найбільшу фракцію - 51 делегат. Тому нам вдалося значною мірою підпорядкувати роботу Конгресу своєму впливові. Ми домоглися окремої зустрічі з Прем’єр-Міністром України і після розмови з ним до підсумкової резолюції було внесено пункт про необхідність проведення політичних реформ та парламентських виборів за змішаною системою.
У жовтні 1997 року Молодий Рух розпочав кампанію соціальних протестів у зв’язку з рішенням уряду Пустовойтенка скасувати 50%-ву знижку на проїзд студентів у міжміському транспорті. В більшості областей відбулися пікетування органів влади та збирання підписів проти дій уряду. 17 листопада, в Міжнародний день студентів, відбулося бурхливе пікетування Кабміну. В цей же день на зустрічі з представниками молоді прем’єр-міністр пообіцяв відмовитися від скасування пільгового проїзду. Водночас вдалося досягти успіху й у інших питаннях. Наприклад, середній бал успішності, необхідний для отримання стипендії, на нашу вимогу було знижено з 4,5 до 4.
Напрямок діяльності Молодого Руху у справі європейської та євроатлантичної інтеграції був завжди одним з провідних. У квітні 1996 року Молодий Рух провів представницьку Міжнародну конференцію “Україна на шляху до Європи” за участю провідних фахівців Міністерства закордонних справ України, Адміністрації Президента, наукових установ. На ній було ухвалено резолюцію про необхідність вступу України до НАТО. Цю позицію наша організація підтвердила і під час пікету на підтримку візиту тодішнього Генсека НАТО Хав’єра Солани до Києва.
Молодий Рух надає постійну підтримку Молодому Фронту Бєларусі та тісно співпрацює із найбільшою організацією кримськотатарської молоді - Кримськотатарським Молодіжним Центром.
Завдяки участі делегацій Молодого Руху в різноманітних міжнародних форумах та конференціях під час їх засідань, дискусій та презентацій еліта європейської молоді довідалася багато нового про політичну ситуацію в Україні.
Велику увагу в своїй діяльності Молодий Рух приділяє підтримці талановитої творчої молоді. Популярним серед молоді став Всеукраїнський Молодіжний Фестиваль “Перлини сезону”, одним із засновників якого є Молодий Рух. Фестиваль став помітним явищем у культурному житті України: вперше в рамках одного Фестивалю мали можливість заявити про себе молоді талановиті художники, журналісти, театральні актори та режисери, виконавці у жанрах рок- та поп-музики, фольклорної пісні та розмовного жанру.
У січні 1997р. Молодий Рух вперше став співорганізатором масштабної культурно-мистецької акції “Лишається надія”, в якій взяли участь зірки української естради: Тарас Петриненко, Олександр Пономарьов, гурт “Скрябін”, Алла Попова, В’ячеслав Хурсенко, Тризубий Стас та переможці “Перлин сезону”. Акція пройшла з великим успіхом, охопивши вісім міст Західної України та Київ.
17 листопада 1998, в Міжнародний день студентів, Молодий Рух розпочав довгострокову Всеукраїнську кампанію “Україні - професійну армію!” з гаслом “ В ХХІ століття без - призовів та дідівщини!”. Метою проведення кампанії є вимога від уряду запровадити поетапний перехід до професійної армії, а на першому етапі - звільнити випускників вищих навчальних закладів від примусової служби в армії. Акція розпочалась в один день в усіх областях України. Під час кампанії було зібрано та передано у Міністерство оборони понад 400 тисяч підписів на підтримку вимог Молодого Руху. 19 лютого 1999 року проведено круглий стіл “Україні-професійну армію” за участю представників Генерального Штабу Збройних сил України.
На початку весни 1999 року, коли Кабінетом Міністрів були порушені права студентів на пільговий проїзд у міжміському транспорті, Молодий Рух спільно з Українською Студентською Спілкою та іншими молодіжними організаціями провів низку акцій протесту в Києві і по регіонах. Внаслідок активних дій організованої молоді уряд скасував свої протиправні рішення.
В лютому 1999 р. Молодий Рух стає повноправним членом найвпливовішої європейської молодіжної організації DEMYC (Демократична спільнота молоді Європи). Питання про повне членство Молодого Руху в DEMYC було розглянуто в Словенії. Враховуючи те, що діяльність та ідеологія Молодого Руху повністю відповідає вимогам DEMYС, а також значні успіхи Молодого Руху під час виборчої кампанії 1998 року жодних питань про право на повне членство Молодого Руху в DEMYС не викликало, що й підтвердило голосування. В березні 2005 року Молодий Рух набрав повноправне членство в лавах іншої провідної європейської молодіжної організації YEPP (Молодь Європейської Народної Партії).
9 липня 1999 року після нашої тривалої боротьби з Міністерством юстиції України Молодий Рух таки було зареєстровано як Всеукраїнську молодіжну громадську організацію “Молодий Рух”.
Навесні 2001 року під час касетного скандалу Молодий Рух виступив одним із співзасновників громадського комітету опору “За правду!” і вимагав від Генпрокурора повного розслідування справи Гонгадзе, а від президента Кучми поклястися на Біблії, що він не давав наказу на викрадення журналіста.
2002 року молодорухівці взяли активну участь у місцевих та парламентських виборах. Як результат, організація має свого представника в парламенті, а також близько двохсот депутатів місцевих рад.
Цілком зрозуміло, що доля українських виборів – 2004 нам не могла бути байдужою. Знаючи, як формувався і діяв авторитарний режим Кучми, ми були свідомі того, що зобов’язані зробити свій внесок у демократизацію виборчого процесу, унеможливити дію адміністративного ресурсу, насамперед на студентську молодь. Так виникли ініціатив “Студент обирає вільно!”, "Каштанова революція", "Студентська хвиля".
Метою наших ініціатив було нейтралізувати дію адміністративного ресурсу на українське студентство шляхом оприлюднення злих намірів і дій владита керівництва вузів. Для цього потрібно було організувати моніторинг передвиборної ситуації у вузах.
Для організації моніторингової мережі було регіональні структури молодіжних громадських організацій таких як Молодий Рух, Українська студентська спілка, Спілка української молоді, Українська народна молодь, Пласт, Зарево, Молода Просвіта тощо. Таким чином утворився Всеукраїнський моніторинговий комітет “Студент обирає вільно!”, який очолив екс-голова Молодого Руху Тимур Нагалевський.
Молодий Рух взяв активну участь у Помаранчевій революції та доклав чимало зусиль задля її перемоги. Громадянська кампанія ПОРА по всій Україні здебільшого спиралася на добре розгалужені та дієві структури Молодого Руху.
В липні 2005 року ХІ Всеукраїнська конференція Молодого Руху обрала головою організації Любомира Грицака.
Протягом 2005-2007 років було реалізовано два взаємно доповнюючі проекти Молодого Руху („Всеукраїнська мережа студентських громад” та „Всеукраїнська мережа студентських виборчкомів”), які стосувалися становленню та розвитку студентського самоврядування, метою яких було посилити роль студентської громади через посилення студентського самоврядування в українських вузах, шляхом створення мережі спочатку студентських громад, а згодом на їх базі студентських виборчкомів та уніфікації виборів до органів студентського самоврядування (ОСС), а також інформаційного наступу на адмінресурс, який часто застосовується в українських вузах та є складовою корупції.
Крім зазначених проектів, Молодим Рухом за підтримки Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту у 2006 році був успішно реалізований проект „Налагодження співпраці між українською та кримськотатарською молоддю – шлях до порозуміння та спільного майбутнього”, завданням якого були встановлення міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння.
В даний час Молодим Рухом реалізовується проект Антикорупційна хвиля "Чиста освіта", покликаний запобіганню проявам корупції в системі вищої освіти України.
Особливе місце в діяльності Молодого Руху займає єроінтеграційна тематика. Молодий Рух представляє Україну у двох чи не найвпливовіших європейських молодіжних організаціях – YEPP (Молодь Європейської Народної Партії) та DEMYC (Демократична спільнота молоді Європи).
У 2007 році в Києві відбулася Міжнародна конференція DEMYC, яку організовував у партнерстві з Міністерством Молодий Рух.
У 2008 році Всеукраїнська конференція Молодого Руху таємним голосуванням знову довірила головування організацією Любомиру Грицаку.
Організація також займається науковою, освітньою діяльністю, організовує та проводить теоретичні та науково – практичні конференції, диспути, тематичні “круглі столи”; організовує та забезпечує зустрічі з видатними вченими, політичними діячами, митцями, відомими підприємцями; займається видавничою діяльністю; проводить незалежні соціологічні дослідження; вносить пропозиції до органів влади і управління.
Кошти, які надходять до організації, є цільовим фінансуванням та благодійною допомогою на реалізацію Статутних завдань та проектів організації.
Всі заходи організовуються силами членів організації.
Основою Молодого Руху є первинні (місцеві) організації. Вищим керівним органом Молодого Руху є Конференція, в період між конференціями керівним органом є Рада. Постійно діючим керівним органом є Правління. Молодий Рух має свої відділення (філії) у АР Крим, 24 областях України, містах Києві та Севастополі та об’єднує більше 5000 чоловік. Всі члени організації мають посвідчення члена Молодого Руху.
В період з 1994 по 2003 рік Молодий Рух очолював Вячеслав Кириленко (Голова фракції НУ-НС у Верховній Раді)